все це зумовлено уявленням про те, що мистецтво не повинно нічого в собі нести. але як можна називати безідейне відображення певного аспекту дійсності мистецтвом? і хто такий митець в такому разі?
я особисто і досі цьому дивуюсь.
є ще питання віри, ідеалів…
віра для сучасної людини стала чимось неможливим. а як можуть існувати ідеали без віри в них, без цього марно намагатися їх сконструювати. а яка віра без ідеї прекрасного?..
видається, що в сучасному світі постмодерна ситуація давно вийшла з-під контролю. Хоча мені особисто було б приємніше думати, що всеж існують контролюючі інстації, арбітри, а не цілковитий хаос. Принаймні зараз мені здається, що постмодерн, як тільки він став реальністю (ситуацією), унеможливив існування подібних інстанцій за іронією долі. в кожній сюрреальності свої правила, і в постмодерній теж. =)
Модерн був проектом, але став ситуацією в повному сенсі цього слова.
Так, коли Модерн конструювався, то він встановлювався і знімався згідно із конкретними рішеннями, проте ситуація, яку він створив є ситуацією Модерну і існує як ситуація. Тобто ми (і ніхто) не можемо щось «зняти» просто у зв'язку із певними потребами.
Модерн викликав і викликає низку культурних переживань. Приміром, ми не можемо абстрагуватись від нашого давньогрецького минулого з того самого моменту, як ми дізнаємось про нього і про свою культурну приналежність до нього. Ми мислимо у зв'язку із своїми знаннями, точніше — своїми переживаннями цих знань. Так само і з Модерном і Постмодерном.
Тобто про проектність Модерну я б не говорила в цьому сенсі. Це викликає у мене аналогію із тим, як говорять про проект української нації, що, звісно, справедливо, як і у випадку з Модерном. Та це ще логічно не веде до поширеного уявлення про «штучність» і можливість «переграти історію», як це часто постулюється.
З приводу європейськості не можу не погодитись — поняття двозначне. Чого варта лише одна Польща з усім її історичним минулим, не кажучи про інших, значно більш амбіційних Членів. Цікаво навіть те, як кожна країна-лідер (Франція, Німеччина, Велика Британія) визначає концепт ЄС — кожна робить це так, наче весь розвиток ЄС сконцентрований навколо її політичних і економічних амбіцій.
І останні нови з ВБ:
The newly-minted Conservative-Liberal Democrat government coalition in London has forged an agreement on its future EU policy, moderating some of the harsher anti-EU Conservative initiatives as part of the compromise.
The deal, published on Wednesday afternoon (12 May), says the government «will be a positive participant in the European Union, playing a strong and positive role with our partners.»
It maintains the Conservatives' pre-election pledge that Britain will not join the single currency, although the language has been softened and no longer includes the word «never.»
«We agree that Britain will not join or prepare to join the euro in this Parliament,» it says.
It also keeps the promise to have a referendum on future EU treaties which «transferred areas of power, or competences.»
сподіваюсь, буде таки критична точка абсурду.
я особисто і досі цьому дивуюсь.
є ще питання віри, ідеалів…
віра для сучасної людини стала чимось неможливим. а як можуть існувати ідеали без віри в них, без цього марно намагатися їх сконструювати. а яка віра без ідеї прекрасного?..
Так, коли Модерн конструювався, то він встановлювався і знімався згідно із конкретними рішеннями, проте ситуація, яку він створив є ситуацією Модерну і існує як ситуація. Тобто ми (і ніхто) не можемо щось «зняти» просто у зв'язку із певними потребами.
Модерн викликав і викликає низку культурних переживань. Приміром, ми не можемо абстрагуватись від нашого давньогрецького минулого з того самого моменту, як ми дізнаємось про нього і про свою культурну приналежність до нього. Ми мислимо у зв'язку із своїми знаннями, точніше — своїми переживаннями цих знань. Так само і з Модерном і Постмодерном.
Тобто про проектність Модерну я б не говорила в цьому сенсі. Це викликає у мене аналогію із тим, як говорять про проект української нації, що, звісно, справедливо, як і у випадку з Модерном. Та це ще логічно не веде до поширеного уявлення про «штучність» і можливість «переграти історію», як це часто постулюється.
І останні нови з ВБ:
The newly-minted Conservative-Liberal Democrat government coalition in London has forged an agreement on its future EU policy, moderating some of the harsher anti-EU Conservative initiatives as part of the compromise.
The deal, published on Wednesday afternoon (12 May), says the government «will be a positive participant in the European Union, playing a strong and positive role with our partners.»
It maintains the Conservatives' pre-election pledge that Britain will not join the single currency, although the language has been softened and no longer includes the word «never.»
«We agree that Britain will not join or prepare to join the euro in this Parliament,» it says.
It also keeps the promise to have a referendum on future EU treaties which «transferred areas of power, or competences.»